На запитання читачів відповідає:

адвокат Менько Дмитро Дмитрович
м. Ромни, вул. Соборна, буд. 13, кв. 52
питання від 17 травня
26.05.2017 \\ Коментарів немає.

Я працевлаштовуюся за кордоном. За умовами договору, майже рік не зможу приїздити до України. 
Моя колишня дівчина скоро народить дитину. На 100% знаю, що не мою, оскільки після нашого роставання пройшло більше часу. Колишня ж розповідає протилежне. Також обіцяє у свідоцтві про народження вказати мене батьком та в судовому порядку вимагати аліменти. Упевнений, що серед своїх подруг знайде свідків, які підтвердять що завгодно. Чи можливий такий перебіг подій?
Дівчина знає, де я буду працювати, адже в неї залишилися кілька листів із моєї переписки з роботодавцем. Заробітну плату буду отримувати пристойну, і якщо змусять віддавати якийсь відсоток, то це буде суттєва втрата. Особливо на чужу дитину. 



Порядок визначення походження дитини у випадках, коли мати дитини не перебуває в шлюбі, закріплено у статтях 125, 126, 135 Сімейного Кодексу України. 
Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
При народженні дитини в матері, яка не перебуває в шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини у книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Таким чином, за відсутності спільної заяви батьків дитини запис про батька дитини буде проведено за прізвищем матері, тобто вважатиметься, що батьківство дитини не встановлено. Такий запис про народження дитини не є підставою для звернення матері до суду із позовом про стягнення аліментів з чоловіка, якого вона вважає батьком дитини.
У той же час, згідно зі ст. 128 Сімейного кодексу, за відсутності заяви батьків дитини про її походження, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Важливе значення в процесі доказування має висновок експерта. За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики аналізу ДНК експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення. 
У разі, коли сторона у справі зазначеної категорії ухиляється від участі в експертизі, що унеможливлює її проведення, суд, відповідно до ст. 146 ЦПК, може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні. Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.
Одночасно з вимогою про визнання батьківства до суду може бути заявлена і вимога про стягнення аліментів на дитину, яка буде задоволена судом у випадку визнання батьківства чоловіка щодо   дитини.  

 

Поділитися з друзями


Повернення до списку