«Кожен заслуговує на радість,посмішки, тепло…» (№37 від 14 вересня)
20 Вересня 2016 \\ Події в місті \\ Коментарів немає.

На сьогодні соціальні служби, на жаль, нараховують велику кількість дітей, що потребують догляду та безпеки, бо їхні батьки самостійно не можуть упоратися з життєвими труднощами. Тому в Україні намагаються поширити програму-експеримент «Патронатна родина», яких уже нараховується 7.
На заміну інтернатам та притулкам і місто Ромни може отримати альтернативу – родину, що тимчасово буде опікуватися чужою дитиною. Міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зараз спрямовує свою роботу на пошук патронатного вихователя. Та що це за нова послуга? «Патронатний учитель – це особа, яка на професійній основі здійснює догляд та виховання дитини, влаштованої в родину строком на 3- 6 місяців, - пояснює директор міського центру Валентина ЖОГЛО. - Ними можуть стати громадяни віком від 35 до 60 років (жінки) і від 35 до 65 (чоловіки), які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі. Ураховуються обов’язкові вища освіта, досвід виховання, стан здоров’я, умови проживання, а також наявність довідки та рекомендацій згідно з результатами навчання за тренінговою Програмою підготовки сімей – кандидатів у патронатні вихователі».
За словами директорки, дитина, яка потрапляє під опіку патронатного вчителя з неблагополучної, проблемної сім’ї, отримує можливість відчути, у першу чергу, ласку та тепло родини, отримати психологічну підтримку,швидше реабілітуватися, подивитися на те, як будувати справжню модель сім’ї. У цей момент батькам такої дитини необхідно прикласти всіх своїх зусиль, аби змінитися, покращити умови проживання вдома, як з матеріальної, так і духовної точки зору. Весь час поряд знаходитимуться працівники соціальної служби, які повністю контролюватимуть ситуацію. Вони нададуть підтримку та необхідні роз’яснення всім причетним сторонам. 
Згідно з умовами праці, патронатні вихователі будуть отримувати оплату в розмірі приблизно 7 тисяч гривень за надання послуг та окремо майже 3 тисячі на утримання дітей відповідно до їхнього віку та кількості. Держава наполягає на тому, що мати паралельну роботу, яка перешкоджатиме вихованню та піклуванню прийнятих в родину дітей – не бажано.
Валентина ЖОГЛО пояснила «ПОГЛЯДУ», що програми боятися не варто. За кордоном ця практика відома давно. Україна почала втілювати її в життя з 2009 року. Говорить, що вперше в нас програма була запроваджена Партнерством «Кожній дитині». «Це шанс діткам отримати краще майбутнє, змінитися або не стати на хибний шлях, спонукати на зміни своїх батьків, - переконує директорка центру. - Кожен, не важливо, у якій сім’ї він народився та хто його оточує, заслуговує на радість, посмішки, тепло та на можливість виправитися. Ми, соціальні працівники, обіцяємо бути завжди поруч. А зараз нашим головним завданням є пошук кандидатів у патронатні батьки».
Дійсно, життя змушує нас рухатися вперед. Безпритульні діти, діти, що зазнали насилля, підкинута, знайдена малеча, потребують нашої допомоги, справжньої людської турботи. Вони ж наші – наше майбутнє.

Поділитися з друзями



Повернення до списку


Додати свій коментар до публікації